Ні труни, ні хрестів і ні тризни!
Прямо в яму, на віки-віків!
Чорна сповідь моєї Вітчизни
Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу є голодомор 1932-1933 років. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. І в останні дні листопада весь український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії Українського народу.
Напередодні
Дня пам'яті жертв голодоморів, в Митрофанівській сільській бібліотеці, проведено годину пам'яті "Свічка плакала в скорботі". Бібліотекар ознайомила присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї, згадали про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів людей та переглянули матеріали книжкової виставки "Бринить сльозою невгамовний біль"
Дня пам'яті жертв голодоморів, в Митрофанівській сільській бібліотеці, проведено годину пам'яті "Свічка плакала в скорботі". Бібліотекар ознайомила присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї, згадали про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів людей та переглянули матеріали книжкової виставки "Бринить сльозою невгамовний біль"
Наприкінці заходу присутні запалили Свічку Пам’яті та вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого.
Немає коментарів:
Дописати коментар