Літературне читання "Вишивку одягаю, Україну, я кохаю .''

Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишивки .
Вишивка -це символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, порядності й чесності , любові та святковості. З метою зберегти споконвічна народні традиції, створення та носіння етнічного вишитого українського одягу в бібліотеці оформлено виставку "Українські вишивки -наче райдуги світанки ''.
Щоб поглибити любов до України проведено літературне читання "Вишивку
одягаю, Україну, я кохаю .''

В Митрофанівській сільській бібліотеці оформлено виставку "У вишитій сорочці крізь віки, несе надію Україна".

Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначається День вишиванки.

Українська вишиванка - це оберіг, символ краси, міцного здоров'я, щасливої долі, вірності та любові.

Вишиванка єднає українців з усього світу, зігріває серця та душі теплом. Це наша особливість і невід'ємна частина культури.

До дня вишиванки, в Митрофанівській сільській бібліотеці оформлено виставку "У вишитій сорочці крізь віки, несе надію Україна". Для учнів школи, та дітей -переселенців, проведено годину цікавого народознавства "А над світом вишиванка цвіте". Разом із будинком культури та учасниками заходу проведено флешмоб "Вишиванку одягаю, Україну я кохаю"

День Пам'яті... 1939 - 1945 2014 - 2022...

 День Пам'яті...

1939 - 1945

2014 - 2022...

Пам'ятаємо тих, хто боровся за Україну тоді!

Шануймо тих, хто воює за неї сьогодні!

Щороку у ці травневі дні ми згадуємо події Другої світової війни та участь України у ній, яка чорним крилом накрила наші міста і села.

Майже чотири роки болю, страждань, сліз, зруйнованих життів. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали свою Батьківщину, відстоювали право на щастя, на життя.

Неймовірно гіркі спогади, наче пам'ять про запах згарищ, знову переслідують нас через понад 70 років.

Знову війна! Знову смерть і біженці, знову жорстокий ворог нищить нашу землю, вбиває наших воїнів і мирних жителів, руйнує житло, заводи, залізниці й аеропорти. Українську небесну блакить розривають ракетні удари та сирени.

Сьогодні на нашу землю прийшло нове лихо, біль утрат...

Згадаймо сьогодні всіх Героїв, які поклали своє життя за майбутнє України та українців, як нації. Хай пам'ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення нашої України.

Нехай якнайшвидше, прийде ранок, коли ми прокинемося від співу пташок та лагідних променів сонця, під мирним небом.

Ми обов'язково переможемо, бо захищаємо свою Батьківщину!

Слава Україні та нашим Героям!

У Митрофанівській громаді вшанували пам'ять воїнів, які загинули у Другій світовій війні

 Сьогодні, в День пам'яті та примирення і напередодні Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, в Митрофанівській громаді вшанували пам'ять воїнів, які загинули у Другій світовій війні та нашого односельця, Рогожкіна Вадима, який героїчно загинув у боротьбі за Україну, покладанням квітів та хвилиною мовчання.

Пам'ятаймо тих, хто загинув в боротьбі за Україну.

Шануймо тих, хто воює за неї сьогодні.

В Митрофанівській сільській бібліотеці оформлено книжкову виставку "Ніколи знову!"

Звання, і прізвища, і дати
Печалі бронзове лиття
Лежать наморені солдати,
а не проживши й півжиття!
Ліна Костенко

Війна...Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.

8 травня Україна вшановує День пам'яті та примирення і День перемоги над нацизмом у другій світовій війні.

До цієї дати в Митрофанівській сільській бібліотеці оформлено книжкову виставку "Ніколи знову!" Бібліотекар І Григор'єва та художній керівник С.Даскал провели історичний екскурс" Моє село в роки війни" для працівників селищної ради Митрофанівського старостинського округу.

Пам'ятаймо тих, хто боровся за Україну тоді!

Шануймо тих, хто воює за неї сьогодні!

#ДругаСвітоваВійна

Весна. Працюємо

Весна. Працюємо.
Бібліотекар, працівники будинку культури приводять до ладу територію біля сільського будинку культури, сільського парку, пам'ятники. Допомогають нам люди, які вимушено покинули свої домівки, і знайшли прихисток в нашому селі. Ми вдячні їм.